Міжнародний військовий трибунал (МВТ), або Нюрнберзький процес, організований союзницькими державами-переможцями відразу після Другої світової війни, був покликаний притягнути нацистів до відповідальності за їхні злочини та відновити почуття справедливості у світі, спустошеному насильством. І хоча роль, яку Радянський Союз відіграв в організації цього судового процесу, є основною, вона найчастіше упускається в сучасних описах. Як показує Франсін Хірш, без участі СРСР Нюрнберг ніколи не відбувся: саме радянські юристи розробили правову основу, що розглядає війну як міжнародний злочин, що дало судовому процесу правову основу. Проте спроби Сталіна керувати дистанційно ходом процесу ламали плани радянської сторони, американська сторона нав'язувала свою стратегію звинувачення, а сторона нацистського захисту відкрито порушувала на засіданнях Трибуналу питання причетності СРСР до злочинів проти світу. Коли ж відносини між чотирма країнами-союзницями остаточно зіпсувалися, Нюрнберг перетворився із символу справедливості на ранній фронт холодної війни. Книга пропонує читачеві зайняти місце у першому ряду в залі суду Нюрнберга, а також заглянути за лаштунки, де його організатори ділилися секретами, намічали стратегії та укладали спілки. Франсін Хірш – професор історії у Вісконсінському університеті в Медісоні, США.