Популярний сучасний угорський драматург — автор п'єси «Прокинься і співай», сценарію до відомого фільму «Історія моєї дурості» — постає перед радянськими читачами як прозаїк. У книзі три повісті, об'єднані темою театру: «Роль» — про долю актора обстановці хортистського режиму в Угорщині; «Історія моєї дурості» — невибаглива на перший погляд, але глибока за своєю суттю розповідь актриси про її театральну кар'єру та сімейне життя (одноіменний фільм з талановитою угорською актрисою Євою Рутткаї в головній ролі йшов на радянських екранах) і, нарешті, «Був одного разу такий театр» — автобіографічна розповідь про актора, який через непорозуміння потрапив у табір для військовополонених у дні взяття Радянською Армією Будапешта і організував там антивоєнний театр.