Це повість про військове дитинство автора, про боротьбу за виживання в окупації та в кількох фашистських концтаборах. Немов репортаж очима та серцем хлопчаки з далекого та страшного минулого. Наче пропонується читачеві перенестись у це минуле і разом із хлопчиком пережити епізоди Великої Вітчизняної війни. Але треба було не тільки вижити в нелюдських умовах, а й зберегти в собі Людину – не рабувати, не спокуситися на подачки фашистів, не впасти до зради явної і не явної. Не зневіритись у остаточній нашій перемозі. Це, можливо, ще важче було, ніж переносити найжорстокіший голод, холод, хвороби та постійний страх смерті, у концтаборі в естонському місті Валга, особливо у дитячому віці.