Жахлива звістка! Жаклін померла. Поки Хільберт був у відрядженні, життя його милої подруги стрімко догоряло, мов свічка, і він нічого про це не знав. Невиліковна хвороба, лікарі виявилися безсилими. Чоловік Жаклін як ніхто інший розумів почуття Хільберта, хоч і ревнував, напевно. Розповів, що її кремували та поховали там же, де лежали її родичі. І м'яко вказав убитому горем хлопцеві на двері – у вдівця було багато справ щодо оформлення спадщини Жаклін. Що залишалося Хільберту? Непробудно пити, щоб заглушити біль? Мабуть так. Аж раптом він отримує поштовий конверт із Майнца від невідомої літньої фрау, а в ньому зім'ята записка з почерком Жаклін. Лише кілька тривожних слів: «Моє життя в небезпеці. Я ще жива, бо не сказала їм нічого. Але вони знають про мою таємницю.