Сорок коротких казок про володаря тридесятого – Кощеє, покликаних навчити дорослого та маленького читача, як керувати державою, фірмою чи класом середньошколярів. Виявляється, Кощій такий худий, бо є прихильником ЗОЖ. Такий скупий, тому що на управління державою потрібні чималі кошти. А такий старий – ну просто тому, що живе вже довго. Кощій не обмежується тридесятим, а вільно відвідує найрізноманітніші міста Росії, і не лише Росії. Кощій любить гарних дам, небайдужий до кота Баюна, що охороняє межі Лукомор'я, а якщо зрідка і чаклує - то зовсім небагато і несильно. Однак, коли знадобиться, він здатний дати відсіч і людожеру, і бабі-язі, і навіть лікарю-професору, що практикує. Загалом, як належить кожному справжньому государю, він обережний, дипломатичний і потайливий.