Листи, відправлені з в'язниці, куди Жан Жене потрапив влітку 1943 р. за крадіжку книги, нехитрі, позбавлені літературних вишукувань, рясніють побутовими деталями, що чергуються з міркуваннями про творчість, і тому створюють живий і безпосередній портрет майбутнього автора і «Диво про троянду». Адресат листів, молодий літератор Франсуа Сантен, або Франц, який надавав Жені підтримку в період тюремного ув'язнення, був одним із перших, хто розгледів у безпутній шалопаї великого письменника.