Перша частина автобіографічної трилогії охоплює час від 30-х років до початку 1955 року. «У житті мого покоління найголовніша подія, яка розділила все життя на два періоди «до» та «після», була ВІЙНА. І війна наклала свій незабутній відбиток на все життя «після», – для всіх і на все» – пише автор. За цей час хлопчик із глибинки пройшов шлях раннього дорослішання, як і все покоління «дітей Війни». Втеча на схід перед війною, що настає на п'яти. Важкі роки виживання, голод та холод. Повернення, школа, робота на цукровому заводі та в колгоспі. Яскраві роки розуміння світу, людей, техніки – навчання у знаменитому КПІ. Робота інженером-зварювальником – до призову до ВМФ. Автор пише: «Все закінчено. Ленінград. Завод, на якому так добре почалася цікава робота. Тепер уже «моя» налагоджувальна група… Невагомі листочки наказів утворили жорстку вирву, куди невідворотно і безповоротно, не зважаючи на мою волю і бажання, невідома сила затягує моє життя…»