«…Мені взагалі здається, що кожна епоха – це окрема планета. І чужі планети не варто поки що підкоряти. Ми ще не підкорили своїх. Буває, що епоха триває сто років – але подій на десятиліття. Втім, це не про Росію. Буває, що епоха триває десятиліття – а подій на десятки століть. Ось це, на жаль, про нас. У тому числі про ті далекі 90-ті… Хоча не такі вже й далекі. Що таке дванадцять, п'ятнадцять, ну, нехай навіть двадцять років? І всеж. Тепер мені ті роки згадуються настільки відчайдушними, чужими та страшними, ніби хтось помилково скинув на нас ці десятиліття. І вони вибухнули. Як бомба. Раніш нас, калічаючи, вбиваючи. І все-таки ми якось вижили…»(оповідання)