Академік Євген Примаков – одна з найяскравіших постатей російського політичного життя. Примаков був головою Служби зовнішньої розвідки, міністром закордонних справ, головою Ради Міністрів. Неймовірно популярний, він навіть вважався найвірогіднішим кандидатом у президенти країни. У книзі Леоніда Млечина розповідається про таємні місії Євгена Примакова на Близькому Сході. Це і зустрічі з лідером Народного фронту звільнення Палестини Жоржем Хабашем, який прославився гучними терактами, і посередництво між лідером курдів Мустафою Барзані та урядом Іраку, і його неофіційні візити до Ізраїлю після розриву дипломатичних відносин СРСР з цією країною, і підготовка переговорів між Єгиптом та Ізраїлем. Очоливши російську розвідку, Примаков не тільки перешкодив її вливанню в загальну структуру держбезпеки, а й повернув елітній спецслужбі колишню міць, не тільки сформулював нову доктрину, що скасовувала боротьбу з «світовим імперіалізмом на всіх фронтах» і св. , але й модернізував СЗР, зробивши основну ставку на аналітику.