У другій половині VI ст. до н. е. перськими царями з династії Ахеменідів була створена одна з найбільших імперій у світовій історії. У ході завоювань Кіра II Великого (558-530 рр. до н.е.) та його спадкоємців протягом всього лише близько сорока років перси завоювали держави і племена на величезному просторі від Малої Азії до Індії. Непокірне місцеве населення знищувалося, знівечилося чи переселялося до інших районів Перської імперії. Військо персів було найбільш передовим у всій ойкумені, а після завоювання Мідії та Вавилонії ввібрало у собі військові досягнення мідійців та ассирійців. Царська гвардія Ахеменідів носила найменування «безсмертних», оскільки її чисельність завжди залишалася постійною (10 тисяч воїнів) — вибулого гвардійця відразу змінював новобранець. Перси вміли штурмом брати укріплені міста, використовуючи облогові машини, насипи та підкопи. Морський флот допомагав їм у проведенні наземних наступальних операцій, доставляючи воїнів та провізію. Перси ретельно планували свої військові кампанії, збираючи відомості про супротивника за допомогою розвідслужб («цареве око» та «цареве вухо»). подробиці висвітлює організацію армії іранців ранньої епохи, персів Ахеменідської (VI–IV ст. до н. е.) та Сасанідської (III–VII ст.) епох: роду військ та їх тактика, облога та оборона, розвідка, методи ведення кампаній як на суші, так і на морі, звичаї, пов'язані з війною, а також низку аспектів військової ідеології.