У другий том зібрання творів включено роман «Сімнадцять лівих чобіт» (1964–1966), який уперше побачив світ у Дагестанському книжковому видавництві в 1967 р. Це був перший роман молодого прозаїка, але вже він ніс у собі такі родові риси прози Вацлава Михальського, як багата точна російська мова, майстерне поєднання оповідального та образотворчого, вміння відтворювати начебто на малопримітному буденному матеріалі одухотворені характери живих людей, вихоплених, можна сказати, з «масовки». Тільки в 1980 р. роман побачив світ . «Вацлав Михальський одразу привернув увагу читачів та критики свіжістю свого неабиякого таланту», - тоді ж написав про нього Валентин Катаєв. Багато тисяч читачів з неослабним інтересом читали роман «Сімнадцять лівих чобіт», а ось критики не було взагалі: ні «за», ні «проти». Була лише фігура замовчування. І тепер це зрозуміло. Як писав нещодавно про роман «Сімнадцять лівих чобіт» Лев Аннінський: «З'єднати разом два “полони”, два табори, два варіанти колючого дроту: сталінський та гітлерівський – це для тодішньої цензури було зухвалістю позамежною, немислимою!»