У десятому томі зібрання творів Вацлава Михальського публікуються: кавказька повість «Адам – перша людина», яку письменник присвятив пам'яті свого діда Адама Сигізмундовича Михальського; перша книга оповідань (1956–1961), що побачила світ у 1963 році в Дагестанському книжковому видавництві; окремі оповідання та статті, написані автором у різний час, які він вважав за важливе зібрати воєдино в даному виданні. Том має примітки та алфавітний покажчик усіх творів, що склали справжні збори творів.