Від Холдена Колфілда до Мозеса Герцога, наша найкраща література була написана незадоволеними. До цієї родини додайте Пітера Джернігана, який дивиться на світ із лютим розумом, похмурим захопленням і дотепністю бензопили, яку він звертає, з катастрофічними наслідками, на свою дружину, свого сина-підлітка, свою небезпечно вразливу коханку — і, не в останню чергу, на на себе. Цей роман — бравурна вистава: кумедне, страшне, заворожуюче дослідження людини, яка йде з краю з широко розплющеними очима — мудрує весь шлях.