"Intel: погляд зсередини" — захоплююча сага про компанію, що завоювала лідерство завдяки технологічним інноваціям і зуміла зберегти домінуючі позиції за рахунок агресивного маркетингу, жорсткої тактики в бізнесі та широкого використання судово-правових норм. Як розповідає оглядач "Financial Times" Тім Джексон, основу корпоративної культури Intel становлять конфіденційність та авторитарність. Компанія містить приватних детективів, завдання яких полягає в тому, щоб не дати її співробітникам збитися зі шляху, а також запобігти спробам розкрити секрети, що ревно охороняються. Intel вдається до практики судового переслідування як співробітників, так і конкурентів. Ця тактика яскраво виявилася під час її семирічної юридичної війни з AMD: агресивні дії цього виробника мікросхем у якийсь момент загрожували привести до переділу сфер впливу у всій комп'ютерній індустрії. Але навіть у атмосфері напруженої боротьби Intel процвітає. Вона все одно панує на ринку мікросхем, розробляючи нові покоління мікропроцесорів. Її акції — мрія банкірів із Уолл-Стріт, вони приносять акціонерам компанії астрономічні прибутки. Навіть виявлення серйозного дефекту в широко розрекламованому процесі Pentium не змогло негативно вплинути на репутацію компанії або її частку на ринку. Колишній жебрак емігрант, він прислужував у ресторані, щоб мати змогу навчатися у коледжі. Саме Гроув приймає непопулярні та суперечливі рішення, завдяки яким Intel вдається триматися на вершині ринку мікросхем. Його праця, присвячена філософії бізнесу, носить багатозначну назву "Виживає тільки параноїк". цього комп'ютерного гіганта. У той же час це сага про сильні людські почуття, які стоять за битвами, що зробив Intel одним з головних учасників гри, де як ставки використовують гроші, владу, амбіції.