Вже назва цієї книги звучить інтригуюче: невже у смужок може бути своя історія? Мішель Пастуро не тільки ствердно відповідає на це питання, а й доводить, що ця історія сповнена найнеймовірнішими подіями. Вчений простежує історію смужок та смугастих тканин аж до кінця XX століття і показує, як кожна епоха породжувала нові практики та культурні коди, як постійно ускладнювалися системи значень, пов'язаних із смужками, як у матеріальному, так і в символічному плані. Так, за часів Середньовіччя одяг у смугу сприймався як щось низькопробне, обурливе, або навіть просто диявольське. А за часів Відродження та романтизму набули поширення «правильні» смужки — знаки свят та символи свободи. Сучасна культура сприйняла всі практики та коди попередніх епох. У ній є місце всьому: смужки, що зберегли «диявольські» конотації (смугастий одяг, який носили в'язні таборів смерті) або сигналізують про небезпеку (зебра та інші елементи дорожнього руху); смужки, пов'язані з гігієною (постільні набори та спідня білизна), грою (іграшки та інші товари для дітей) та спортом (професійне екіпірування), і, нарешті, смужки як емблематична одиниця — атрибут уніформ, значків та прапорів. Автор підкреслює — семіологія смужок розглядається їм насамперед у соціальному контексті і служить лише наближенням до ще не написаної енциклопедії смужок.