Вперше виданий 1595 р. ліричний цикл видатного англійського поета-єлизаветинця Едмунда Спенсера (1552—1599) «Amoretti та Епіталама» займає особливе місце в історії західноєвропейської поезії епохи Відродження. Включаючи сонетну секвенцію, групу «анакреонтичних» віршів і ефектну «Епіталому», він не стільки продовжує магістральну лінію петраркістської любовної лірики, скільки демонструє прагнення поета дистанціюватися від континентальних конвенцій. Присвячуючи ці вірші своїй нареченій Елізабет Бойл, Спенсер підкреслює оригінальною формою сонетів принципову новизну оспівуваного ним ідеалу кохання, освяченого узами церковного шлюбу, і вперше в історії жанру перетворює «Епіталаму» на пам'ятник на честь дня власного весілля. Для широкого кола читання. >