У роботі проаналізовано ситуацію, в якій опинилася російська армія в лютому-жовтні 1917 р., зародження офіцерської активності в Білому русі; форми та методи первинного об'єднання офіцерства; виявлено шляхи та способи вступу офіцерів до Добровольчої армії та її наступних поповнень; досліджено соціальний склад офіцерів-добровольців та його зміни в ході Громадянської війни; вивчено специфіку світогляду та взаємозв'язок із соціальним середовищем; оцінено ступінь згуртованості офіцерського корпусу Добровольчої армії та рівень його соціокультурної єдності. Вперше здійснено єдине вивчення формування та еволюції добровольчого офіцерства Півдня Росії в соціально-світоглядному та соціально-психологічному аспекті. Характеристика офіцерів Добровольчої армії зроблено у найширшому сенсі, включаючи приналежність до староармійської структури та становище в ній, чини та особливості чиновиробництва, службово-посадові поступи та переваги, рівень втрат, ступінь добровільності, станове походження та національно-конфесійний склад. Зібрано та систематизовано великі персонально-біографічні дані 7209 офіцерів. Монографія адресована як дослідникам, викладачам, студентам, і масовому читачеві. Матеріали монографії включені до рамок авторських спецкурсів «Білий рух у Росії», «Росія в XX ст.», що дозволяє використовувати її як навчальний посібник.