З творчістю Євгена Миколайовича Чирікова (1864—1932), «письменником чеховського типу», як оцінювали його сучасники, нинішній читач зміг познайомитись нещодавно. Ім'я художника, котрий прийняв Жовтень 1917 р. і змушеного емігрувати, за радянських часів замовчувалося, його книжки мало видавалися. У своєму наймасштабнішому творі, хроніці-епопеї «Отчий дім», автор відтворює панораму суспільного, політичного та духовного життя Росії останніх десятиліть XIX і початку XX століття. Ця книга помітно виділяється серед творів подібної тематики інших літераторів Російського зарубіжжя. Протягом багатьох років письменник готував вичерпну відповідь на питання про те, що ж призвело Росію до прірви, чому в основу її майбутнього були покладені тіла невинних, а скріпили цей фундамент обман і зраду новоявлених пророків?