Щороку золотистий лабрадор Макс кілька днів проводив у ветеринарній клініці. Це було неприємно, але терпимо з огляду на те, що господарі завжди поверталися, та й нові знайомства завжди подобалися Максу. Цього разу його сусідкою виявилася літня чорна лабрадорша на ім'я Мадам Кюрі, собака з великим життєвим досвідом та чудовим почуттям гумору. Час за розмовами з нею йшов непомітно, але раптово прийшов день, коли Макс залишився сам. Ніхто не приїхав забрати його із клініки. Ніхто не приніс їжі. Усі сусідні клітини спорожніли. У цьому кошмарі Макс прожив ще цілий тиждень і, можливо, просто помер би під замком, якби не забіг у будинок такс на ім'я Крепиш. Його господарі також кудись зникли. Зникли взагалі всі люди. Вони йдуть через обезлюділі землі та покинуті міста, в яких намагаються вижити покинуті тварини. Макс відчайдушно хоче знайти свою сім'ю і впевнений, що допомогти йому в цьому могла б Мадам Кюрі - у нього з голови не виходять її слова, сказані напередодні зникнення. Мудра лабрадорша передчувала щось погане і явно щось знала…