Ця повість - про те, як нелегко підлітку прийняти світ і знайти в ньому добро і світло всупереч очевидному злу та байдужості. Єлисей Федоров фотографує руїни — покинуті будинки, зруйновані заводи. Чорно-біла гама фотографій відбиває його сприйняття дійсності: потворне місто, сірі люди. Єдиною радістю стає любов до однокласниці Наташі. Але в школі з'являється молодий викладач історії, і Лесь розуміє, що розумний і привабливий учитель несподівано виявляється його суперником. І тоді підліток вигадує план завоювання Наташі. Але виконання плану призводить до абсолютно непередбачуваних результатів…