Не люблю розлучатися. Я вигадую людей, міста, світи, і вони стають рідними, не хочеться залишати їх, ставити останню точку. Уважно вдивляюся у своїх героїв, у той світ, де вони живуть, вибудовую сюжет. Начебто самі собою, знаходяться потрібні слова. Історія оживає, і їй вже тісно на одні-дві сторінки, в жорстких рамках короткої розповіді. Так з'являються інші довгі казки. Казки, які я пишу для себе і, можливо, для тебе…