Нікіфор Григора (бл. 1290–1361) – візантійський ерудит, історик та астроном, учасник богословських, т.з. «Ісіхастських», суперечок середини XIV століття, в яких він зайняв антипаламітську позицію, за що був засуджений на Константинопольському соборі 1351 року. Автор низки агіографічних творів, праць з риторики, богословських трактатів і природничих, переважно астрономічних, творів. Зокрема, він першим звернув увагу на неточність юліанського календаря та запропонував його виправлення задовго до григоріанської реформи 1582 року. Всі ці інтереси Никифора знайшли відображення і в пропонованій нині увазі читача книзі. Її 37 книг охоплюють період з 1204 по 1359 р., але найбільш докладно автор описує історичних діячів свого часу та події, свідком і часом учасником яких він був як особа наближена до імператорського двору. Особливу увагу він приділяє церковним суперечкам. Перший том справжнього тритомного видання містить книги з I по XI у новому сучасному перекладі. Герд. Никифор Григора та її епоха VIIР. Яшунський. Передмова перекладача XXXIXНікифор Григора. Історія ромеївКнига перша 3Книга друга 19Книга третя 44Книга четверта 62Книга п'ята 88Книга шоста 125Книга сьома 165Книга восьма 216Книга дев'ята 299Книга десята 356