Никифор Григора - візантійський ерудит, історик та астроном, учасник богословських, так званих "ісихастських", суперечок середини XIV ст., в яких він виступав опонентом Григорія Палами. Автор низки агіографічних творів, праць з риторики, богословських трактатів і природничих, переважно астрономічних, творів. "Історія ромеїв" є найважливішою роботою Григори та одним з головних джерел з візантійської історії XIII-XIV ст. Її 37 книг охоплюють період з 1204 по 1359 р., але найбільш докладно автор описує історичних діячів свого часу та події, свідком і, часом, учасником яких він був як особа наближена до імператорського двору. Третій том завершує публікацію першого повного перекладу "Історії ромеїв" Список використаних умовних назв і скорочень viiКнига двадцять четверта (закінчення) 3Книга двадцять п'ята 17Книга двадцять шоста 58Книга двадцять сьома 99Книга двадцять восьма або Догматична перша. Монаха Никифора Григори розповідь про диспут, який у нього був із Паламою у присутності імператора пана І. Палеолога. Розповідь ведеться ніби від імені іншого Книга тридцять перша, або того ж ченця Никифора Григори Догматична друга, оповідає про те ж таки Книга тридцять друга, або Догматична третя. Розповідь про диспут, який провів монах Никифор Григором, почав Кантакузином, а закінчивши - з його паламітами Книга тридцять третя, або того ж Никифора ГригориДогматична четверта 2Книга тридцять шоста 463