Польський письменник Владислав Реймонт (1867—1925) лауреат Нобелівської премії (1924), широко відомий у нас у країні як автор соціальних епопей «Обіцяна земля» (1899) та «Мужики» (1904). Пропонований читачам роман «Вампір» переведений у Росії 1911 року, після Жовтневої революції не перевидавався. У цьому творі письменник віддає данину лірико-імпресіоністської манері оповідання, заглиблюючись у психологію і переживання людей, які прагнуть уникнути повсякденних проблем життя у світ містики, що піддаються впливу пограничних сил, розкриває трагедію героїв, що відірвалися від реальності існування.