Фатальні сорокові. Роки війни. Трагічна та правдива історія дітей, чиї батьки були знищені у роки сталінських репресій. Спецрежимний дитбудинок, у якому живуть «кукушата», нічим не відрізняється від зони табірної – нікому не потрібні, занедбані, не знаючі ні роду ні племені, обірванці піднімають бунт, щоб ціною своїх непрожитих життів, помститися за смерть свого товариша… «А ми ж теж народ, нас мільйони, непридатних... Ми виросли в полі не самі, до нас зрізали голівки повнозрілим колоскам... А ми, по якомусь році самосів, зійшли, ніким не очікувані і не бажані, як пам'ять, як докір про те лиходійство до нас, про який ми самі не могли пам'ятати. Це пам'ять у самому нашому походженні ... У кого батьки в таборах, у кого на фронті, а інші як крихти від столу ще від того бенкету, який влаштували при розкуркулюванні в тридцятому ... То хто ми? Який національності та віри? Кому ми повинні платити за наші розбиті, розвалені, зібгані життя?.. І якщо не жалібний лист (пісня) для заспокоєння власного серця самому товаришу Сталіну, то хоч питання до нього…»