«У листопадовий сльотний вечір шістнадцятого року прийшов у госпіталь лазаретний батюшка о. Василь. Маленька русява борідка клинушком, очі як у п'ятирічної дівчинки. Дощовик у парадній повісив, з вартовим біля грошової скриньки привітався (що батюшку за статутом ніби й не годиться) і підстрибом широкими сходами пішов у коридор…»