Маргерит Дюрас (1914–1996) — одна з найвідоміших французьких письменниць XX століття, лауреат Гонкурівської премії. На її рахунку близько двох десятків романів та повістей і приблизно стільки ж театральних п'єс та фільмів, багато з яких поставлено нею самою. Їй належить сценарій фільму А. Рене, що став класикою, «Хіросіма, любов моя» (1959). Роман «Плотина проти Тихого океану» – її перший гучний літературний успіх. За романом знято фільм Рене Клеманом (1958); у новій екранізації (2008, Франція, Бельгія, Камбоджа) головну роль зіграла Ізабель Юппер. Роман великою мірою автобіографічний і навіяний спогадами про дитинство. Головні герої - родина французьких переселенців в Індокитаї, мати та двоє дітей. Сюзанні сімнадцять, Жозефу двадцять. Вони красиві, сповнені життя, але змушені жити в селі, в крайній нужді, з матір'ю, схибленою на ідеї побудувати греблю, щоб захистити свої посіви від океану, що затоплює їх щороку. Гребля побудована, але океан все ж таки виявляється сильнішим. Дюрас любить своїх героїв і вміє заразити цією любов'ю читачів. Всі члени цього сімейства далеко не ангели, але у жорстокому до них світі вони зберігають здатність сміятися, радіти, сподіватися та любити.