Лейтенант Чердинцев прибув для служби на західному кордоні Радянського Союзу 21 червня 1941 року. Звичайно ж він і уявити не міг, що принесе найкоротша ніч на рік і йому особисто, і величезній країні, яку Чердинцев поклявся захищати. Відступ з боями, поневіряння по тилах п'яного бліцкригом ворога, постійне очікування останньої кровопролитної сутички… І нарешті – несподіване, але таке логічне рішення – непроханих прибульців треба бити тут, на землі, куди тебе закинула військова доля. Бити нещадно, вдень і вночі, вірячи в те, що рано чи пізно, але вдасться повернутися на заставу, яка стала далекою, служба на якій для нього закінчилася, так і не встигши початися…