Після «Театрального роману» Михайла Булгакова ніхто так і не наважився так само зрозуміло, зі знанням справи написати про життя театру. Та й чи треба? Однак настали зовсім інші часи і настав час знову звернутися до цієї теми, причому не обов'язково запозичувати сюжет у знаменитого письменника – можна зробити все інакше, а читачеві судити, чи зумів автор впоратися з таким завданням. У цій психологічній драмі з елементами детективу та сатири зіткнулися два стосунки до мистецтва – творче та споживче. Тут і захисники моралі, і ті, хто вважає, ніби для отримання прибутку всі кошти хороші, але спочатку дуже важко зрозуміти, хто має рацію, хто винен. Тільки фінал роману підіб'є проміжний підсумок. Прізвища та імена персонажів, а також більшість описаних подій вигадані, всі збіги випадкові.