Монографія присвячена розгляду еволюції Московської історичної школи у першій половині XX ст. з прикладу творчості найяскравіших представників її «молодшого покоління»: Ю.В. Готьє, С.Б. Веселовського, А.І. Яковлєва та С.В. Бахрушина. Із залученням широкого кола джерел, зокрема й архівних, на широкому соціально-політичному, культурно-історичному та історіографічному фоні показано етапи наукових біографій істориків. Життя та наукова діяльність вчених поділено на два великі етапи: дореволюційний час та радянський період. Аналізуються напрямок та особливості дослідницької діяльності у різні епохи. Важливою складовою дослідження стало вивчення проблеми «влада та історики» в радянський час (1920–1940-і рр.). Для фахівців-істориків, студентів історичних факультетів вузів, а також усіх, хто цікавиться російською історією та культурою.