Це божевілля сталося з нею п'ять років тому. Їй було тридцять. Гаразд би п'ятнадцять чи двадцять, але тридцять, коли вже двоє дітей, посада старшого наукового співробітника, репутація серйозної, ділової жінки… Воно, божевілля, не питало дозволу, просто трапилося і все, як трапляються стихійні лиха – несподівано і невідворотно… тільки налагодилися стосунки з Кирилом, колишнім чоловіком, він нарешті дозрів для батьківства, попросився у сім'ю. Ліля, бачачи, як він намагається загладити свою провину і як раді його поверненню хлопчика, погодилася дати йому другий шанс. Вона навіть встигла відчути щось схоже на щастя, і раптом – катастрофа на прізвище Кротов…