«У спекотний, ясний липневий день 1768 року, по Луговій вулиці (нині Морська), що прилягала до Невського проспекту в Санкт-Петербурзі, годині третього дня, повільно рухалася величезна карета дуже непоказного вигляду. Вона вся здригалася, рипіла і дзвеніла гайками при кожному поштовху; здавалося, ось-ось розвалиться допотопний екіпаж; скрізь виднілися якісь мотузочки та ремінці. Нагорі її були купою навалені скрині, скриньки та кошики найрізноманітніших форм; позаду, на особливому плетеному сидінні, схожому на мішок з мотузок, сидів хлопчина років п'ятнадцяти і, роззявивши рота, поглядав на всі боки…»