Микола Андрійович Чмирьов (1852–1886) – літератор, педагог, вищу освіту здобув на юридичному факультеті Московського університету. Викладав географію у 1-й московській гімназії та школі межових топографів. Після виходу у відставку присвятив себе літературній діяльності, а незадовго до смерті отримав місце секретаря Серпухівської міської думи. Окрім повістей та оповідань, надрукованих ним у період 1881–1886гг. у «Московському листку», Чмирьов переклав і видав «Кобзаря» Т. Г. Шевченка (1874), написав підручник «Конспект загальної та російської географії», випустив окремими виданнями близько десяти своїх книг – переважно історичні романи. У цьому томі публікуються три твори Чмирьова. Перші два романи, «Розвінчана царівна» та «Розвінчана царівна на засланні», присвячені першій нареченій першого царя з дому Романових – Марії Хлопової, яка через придворні інтриги так і не стала царицею. Роман «Отаман волзьких розбійників Єрмак, князь Сибірський» розповідає про хвацького отамана, який колись грабував суд на Волзі, а після прощення, отриманого від Івана Грозного, став підкорювачем Сибіру, народним героєм.