Книга Лідії Чуковської про Анну Ахматову – не спогади. Це щоденник, записи для себе, за живим слідом подій. У записах чітко проступають прикмети ахматівського побуту, коло її друзів, риси її особистості, характер її літературних інтересів. Записи ведуться «у страшні роки ежівщини». У в'язниці розстріляно чоловіка Лідії Чуковської, у в'язниці чекає на вирок і отримує «термін» син Ганни Ахматової. Саме в ці роки Ахматова створює свій «Реквієм»: записує на клаптиках паперу вірші, дає їх Чуковській – запам'ятати – і миттєво спалює. Починається робота над «Поемою без героя». А слідом за єжовщиною – війна… Як «Додатки» друкуються «Ташкентські зошити» Лідії Чуковської – достовірний, докладний щоденник про життя Ахматової в евакуації в Ташкенті в 1941–1942 роках. Книга призначається широкому колу читачів.