У книгу поета та критика Михайла Айзенберга «Контрольні відбитки» увійшли ті невеликі твори, жанр яких ніби шукає своє місце між нарисом, мемуарами та есеєм. У цей простір «між жанрами» автор містить спогад про часи, названі пізніше «епохою застою», про деяких людей, більш-менш відомих діячів неофіційної культури. «Сімдесяті роки якось особливо намагалися, щоб їх не помітили», - пише Айзенберг і обережно відновлює особисті враження, уривки розмов, деталі культурного фону тієї епохи, яка, на його думку, пройшла непоміченою.