Фігура Федора Раскольникова в історії російської революції є далеко не випадковою — зі шкільної лави він боровся проти царського режиму і потім разом із Леніним, Троцьким, Молотовим та іншими відомими революціонерами боровся за встановлення радянської влади. Був секретарем газети «Правда», заступником голови Кронштадтської Ради, замнаркому з морських справ, командувачем Каспійської та Балтійської флотилій, членом Реввійськради, редактором журналів «Молода гвардія», «Червона новина» та видавництва «Московський робітник», , Данії та Болгарії, журналістом та письменником. Був одружений на знаменитій революціонерці та поетесі Ларисі Рейснер, колишній коханкою Гумільова та Троцького; зустрічався з Єсеніним, Буніним, Северяніним та Пільняком, ворогував із Булгаковим. А 1939 року був оголошений «ворогом народу» і заочно засуджений до розстрілу. У зарубіжній пресі він опублікував «Відкритий лист Сталіну», який викривав Йосипа Віссаріоновича як кривавого диктатора. Того ж року Раскольніков загинув за таємничих обставин у Ніцці, де його, схоже, викинули з вікна агенти Берії…