Революції не відбуваються зненацька, імперії не гинуть ні з того ні з сього. Головний урок, який ми можемо винести з революції 1917 року,— розуміння того, чому імператор і його оточення в обстановці, яка вимагала кардинальних внутрішніх реформ, не тільки на ці реформи не наважилися, але, навпаки, всіма силами намагалися повернути розвиток країни назад, посилюючи опору на «традиційні цінності», православ'я та армію. Глава за главою, через живі історії людей, Михайло Зигар показує, як імперія неухильно рухається до катастрофи і чому ніщо не може її врятувати. Головний герой цієї книги – російське громадянське суспільство. Воно зароджується у перші роки ХХ століття, розвивається на очах у читача і на його очах зникає невдовзі після 1917 року. Дізнаючись про хроніку подій столітньої давності, читач може зрозуміти, що відбувається сьогодні, і спробувати зазирнути в майбутнє.