Ця книга про війни, революції та перевороти, про страшне і смішне, про життя і смерть. Але насамперед ця книга про людей, які виявляються вільними чи мимовільними свідками та учасниками кризових та часто доленосних подій. Одним із таких свідків кілька років поспіль виявлявся журналіст видавничого дому «Коммерсант» Михайло Зигар. Він проник в узбецьке місто Андіжан відразу після придушення заколоту, що стався там, нині майже забутого. Слідкував за революціями в Україні та Киргизії і так і не побачив їх закінчення. Побував в Іраку і познайомився з жертвами війни, що йде там – ними виявилися як іракці, так і американці. Він провів кілька тижнів у Таллінні, якраз під час боротьби за Бронзового солдата, і прогулювався по обстрілюваному «Катюшами» лівано-ізраїльському кордоні. Але головне, куди б не потрапляв репортер Зигар, він щоразу виявляв, що війни та революції – зовсім не те, чим вони здаються. А життя і смерть віддалені один від одного всього на крок або менше, як, втім, і жахливе – від смішного, світ – від кризи, а реальність – від міфу.