Дебютний прозовий твір Дениса Грачова, на момент написання повісті автору виповнилося 15 років. Антиутопія про підземний світ майбутнього із максималістським знищенням буття у фіналі. Повість була опублікована в зауральській обласній газеті «Молодий ленінець» (згодом «Суботня газета») у 1989 році. У межах Кургана знаходилося поселення Копай, власне район землянок – люди мешкали в житлах, буквально викопаних у землі. У Копаї водилися щури, які нерідко кусали людей. Саме ці реалії могли спонукати Грачова на створення його першої повісті.