Три оповідання, об'єднані темою села, що вимирає, але ще до кінця не зникло. У кожному оповіданні автор знайомить читача або з невеликим відкриттям, або невеликою трагедією, комусь це здасться маленьким, незначним. Але в цьому, як не дивно, є суть людського існування. Відтінки почуттів героїв, дрібні подробиці вчинків персонажів не явно. Говорить про істинність і вірно взята інтонація відкритості, щирості. Автору вдалося головне: з повсякденності виростає поезія, оскільки оповідання піднято до філософського звучання: «Підрубавши коріння, вбивають дерево. Інакше не звалити сторічний дуб».