«У фільмах Лінча темрява по-справжньому темна. Світло по-справжньому нестерпне, воно засліплює. Вогонь по-справжньому палить, настільки він гарячий. У такі моменти надмірної інтенсивності події на екрані начебто загрожують вирватися за межі екрана та затягнути нас у себе, захопити нас. І ніби знову-таки простір фантазій, вигаданий простір, простір оповідання стає надто напруженим і втягує нас, глядачів, тож ми втрачаємо безпечну дистанцію. Ось та напруга, яка присутня у всесвіті Лінча. Краса фільмів Лінча, якщо придивлятися, завжди залишається загадкою».

Славий Жижек.