Кожен справжній письменник, по суті, автобіографічний. Його власне життя є своєрідним досвідченим полем, на якому він досліджує, намагається зрозуміти природу та сутність людини. І не має значення, наскільки відсторонено, в яких образах він потім передає свої відкриття. Гоголь якось написав, що і Чичиков, і Манілов, і Ноздрьов, і Хлестаков — усі вийшли з його душі. Істотно, що художній автобіографізм зовсім на означає переказу реальних подій, що трапилися з автором. Без письменства немає письменницького твору. Автобіографізм та художня конструкція завжди є єдиним цілим. Автор відомих романів «Крокодил», «Фортеця», роману-казки «Переможець щурів» пропонує до уваги читача книгу оповідань, пов'язаних між собою темою життя людини — її дорослішання та старіння. Якщо завгодно, це книга про життя, розбита на ряд епізодів, часом сумних, часом смішних, часом трагічних. Говорячи словами Пушкіна, «збирання строкатих розділів».