У своїй роботі Володимир Кантор, доктор філософських наук, завідувач Міжнародної лабораторії досліджень російсько-європейського інтелектуального діалогу Національного дослідного університету «Вища школа економіки» (НДУ-ВШЕ) та ординарний професор Школи філософії того ж університету, обирає темою свого дослідження поєднання літератури із філософією. На думку автора, не було жодного великого літературного твору, який не знаходився б у напруженому полі філософських ідей. Поза цим контекстом справжня література незрозуміла. Вже діалоги Платона були водночас і філософією, і чудовою літературою. За словами Достоєвського, «думку треба відчувати». Але для цього у творі має бути думка, має бути філософський контекст. Так шекспірівський "Гамлет" незрозумілий без звернення до текстів Еразма Роттердамського, Піко справи Мірандола, Мартіна Лютера, відгомони ідей яких звучать у промовах принца. Як говорив Хайдеггер, у поетичних висловлюваннях давньогрецьких філософів народжується західний світ, його культура, бо філософія та поезія стоять на різних вершинах, але кажуть одне й те саме… Завдання дослідника – зуміти це побачити, і повідомити побачене читачеві, що можна зробити єдиним способом – дати аналіз філософських смислів у великих творах світової літератури. У книзі розглянуто тексти Шекспіра, Гофмана, Бальзака, Достоєвського, Кафки, Вл. Соловйова, В. Брюсова, Є. Замятіна, А. Кестлера, І. Еренбурга, В. Кормера та інших майстрів літератури у філософському контексті їх часу. У форматі PDF A4 збережено видавничий макет книги.