Григорій Джаншієв одним із перших почав вивчення історії судової реформи та взагалі перетворень шістдесятих років. Різним сторонам цієї епохи він присвятив кілька великих монографій та написав ряд біографічних етюдів про видатних діячів селянської та судової реформи. Свої статті він зібрав у книзі «З епохи великих реформ», яке було підготовлено та видано до 30-річного ювілею Великих реформ (1891 р.). Далі протягом 16 років книга витримала десять видань, що блискуче ілюструє її популярність і значення. Великих Реформ» вийшла 1892 р. і витримала з того часу низку видань, які за життя автора поступово доповнювалися. Ця книга була дуже популярна не лише серед відомих суддів, юристів та відомих російських діячів, а й серед зарубіжної громадськості та серед широких мас. Видання зіграло серйозну суспільно-виховну роль як єдина історія реформ царювання Олександра ІІ. Дев'яте видання, що вийшло 1905 року, було одним із найдоповненіших і переглянутих, до того ж воно стало першим виданням Літературного Фонду.