Спогади флайт-сержанта Майлза Тріпа, часом іронічні, а часом повчальні та драматичні, видають глибокі знання льотної справи, а колоритний жаргон британських льотчиків вносить у розповідь незвичайну жвавість. Центральне місце у книзі займає ставлення товаришів Тріпа та його самого до масового вбивства жінок та дітей внаслідок бомбардувань Дрездена. Ті ж дії щодо Ессена та Кельна, де знаходилися військові об'єкти, таких проблем не породжували. Відверто та щиро автор розповідає про війну, про проблеми адаптації солдатів до мирного життя, про страх, товариство та військовий обов'язок.