У книзі, яка уклала в собі дві особи — великого письменника Івана Буніна та його багаторічної подруги, Галини Кузнєцової, — зібрано листування та матеріали про непрості стосунки цих людей. Бунін, вже в еміграції (1933 р.) нагороджений Нобелівською премією за видатні літературну творчість, у приватному житті був дуже неоднозначною і трагічно нещасною людиною... Не в силах зробити вибір між дружиною та подругою, він став жити з ними під одним дахом. Це справжній людський документ, який багато в чому прояснює для сучасного читача процеси, що відбувалися в російській літературі на початку ХХ століття.