Ми звикли вважати депресію брехнею, тривожний розлад – заморочками, психічно хворих – небезпечними інопланетянами, а психіатричні клініки – в'язницями з особливо витонченою системою утримання. Але насправді все не так страшно і безвихідно, а психічні захворювання – це дисбаланс хімічних речовин у мозку, а не надумані «відмазки» і небезпечна «одержимість». Чому я так впевнено про це говорю? Мене звуть Ксюша. Мені 25 років і я не впораюся із власним життям. Лікарі називають це «рекурентна депресія» та «прикордонний розлад особистості». Я спробувала максимально щиро і докладно розповісти свою історію в надії на те, що зможу хоча б трохи змінити ставлення нашого суспільства до розладів психіки. Діагноз – не тавро. Знайомлячи читача з пацієнтами лікарні, я хочу зруйнувати стигматизацію психіатрії та довести, що «психи» не далекі від «нормального» світу.