У роки, коли закінчилася Велика Вітчизняна війна, один з єврейських пастухів, що пасв кіз в районі Мертвого моря в Ізраїлі, виявив у печері стародавні амфори, що відкрилася після землетрусу, в яких замість очікуваного золота він виявив стародавні сувої. Кілька з манускриптів він зумів продати на чорному ринку, інші ж у нього конфіскував уряд. Всі чорні археологи кинулися нишпорити по безлічі печер біля Мертвого моря, проте ніхто нічого не знаходив до наших днів. Однак російським археологам супроводжувала удача: в їхніх руках виявилися щоденники Сина Людського, але довелося тікати від переслідувачів. Але поки що всім трьом довелося потай їхати з Ізраїлю, бо бойовики з Ватикану та масони влаштували полювання на археологів, бажаючи отримати унікальні документи для своїх цілей. Мабуть, єзуїти боялися публікації текстів, а масони навпаки хотіли розвінчати християнську віру.