У колективній монографії зроблено спробу міждисциплінарного аналізу комунікативно-цивілізаційної природи феномена фейків та постправди, включаючи оціночно-емоційні фактори у формуванні та динаміці смислової картини світу, з урахуванням сучасних медійних технологій. Детально розглянуті семантика та прагматика фейків, їхня залежність від цільових контекстів, соціально-культурних практик, породження та застосування фейків у мережевій комунікації, конфліктах історичної пам'яті та інформаційних війнах. Спеціальна увага приділяється персонологічному виміру фейків, дисбалансу між правами, свободою та відповідальністю у громадській комунікації. Тим самим акцент в осмисленні фейків переноситься з оцінки істинності на ставлення до істини, на відповідальність за «взяття слова».