«Лоліта» — головна та найкраща книга Володимира Набокова, сценарій «Лоліти», за власним визнанням письменника, — його «найзухваліше та найризикованіше підприємство в галузі драматургії». Написаний в Беверлі-Хіллз невдовзі після тріумфальної публікації роману в США, він був названий «найкращим із коли-небудь створених у Голлівуді сценаріїв» і ліг в основу однойменної картини, знятої Стенлі Кубріком. софіти, інший кут зору, інакше розподілені ролі. Перекладаючи роман на мову драми, Набоков змінив тисячі деталей, вигадав нових героїв, написав епізоди, які дозволяють по-новому поглянути на унікальний візерунок трагічного життя Гумберта і Лоліти. Випускаючи в 1973 році сценарій «Лоліти» окремою книгою, Набоков завершував художню розробку свого давнього задуму, вперше викладеного в 1939 році в оповіданні «Чарівник». в архіві Набокова епізоди з ранньої редакції сценарію, листи Володимира та Віри Набокових Стенлі Кубріку та іншим адресатам з приводу екранізації «Лоліти», а також докладне есе перекладача та укладача книги Андрія Бабікова, що розкриває досі невідомі сторони мистецтва великого письменника. //infanata.ifolder.ru/23796942